Я – свічка з воску, я від тебе тану,
Лиш ти в мені розпалюєш вогонь,
Й закоханість мені непритаманну.
Гори завжди! Гори, не охолонь!
Закрий мене від слів лихого вітру,
Від полум'я твого я прихилюсь
І фарб додам у відчуттів палітру,
І у твоїх обіймах розчинюсь.
Я – свічка, ти – вогонь. Життя прекрасне!
Мені потрібен жар твоїх долонь.
Померкнеш – я застигну, світ наш згасне,
Тому гори! Гори, не охолонь!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874299
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.05.2020
автор: Ася Оксамитна