Танцюючи під світлом ліхтарів
Весняної квітуючої ночі,
Заплутались у вишнях сім вітрів,
Бо хто ж у юності заплутатись не хоче?
Гойдався місяць,от-от упаде,
Бо що йому самому в небі бути?
Коли весна землею вкотре йде,
А він ще першої не може призабути.
І на деревах миготять зірки,
І небо всіяне пелюстками черешні,
Весна і молодість розказують казки,
І я пригадую свої казки, найперші.
Так само танцювали ліхтарі
Із тінями квітуючої ночі.
Самотній місяць заздив угорі,
І я верталася додому неохоче.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874289
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.05.2020
автор: Волинянка