Моє мальвенятко, відкіль ти з’явилось
Й ховаєшся за попелястий штахетик?
Стремтіло-злякалось: це яв чи наснилось?-
Й листочками звилось в зелений букетик.
Тебе нам плекати не буде мороки:
Купатиме дощ, забавлятиме вітер.
Пусте, що до мальв збайдужіли. Нівроку,
Красу захистять парасолями квіти.
Словесні багатства— у скринях народних.
Все наше: і ветхі зовсім, і новіші.
Давнішнє, віджиле стає згодом модним.
Слов’ята, ідіть до людей. Сміливіше!
Кричіть, бешкетуйте, радійте і плачте.
Вдягайтесь у крила, ходіть в повнім зрості.
Загоюйте рани на серці гарячім.
Й уніч до поетів навідуйтесь в гості.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874197
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.05.2020
автор: Valentyna_S