Кімната без тебе — не та:
зникають парфуми,
ламаються стіни,
і світлом стає
токсична кислота
від якої я хочу
заховатися в тінях.
.
Кімната без тебе
полишає мене
руки пронизані холодом — темно.
Закриваються двері
та дороги в купе,
чай крізь роки
перетворюється
в скверну.
.
Кімната без тебе
не така вже й лячна,
бо простори приймають мене
божевільним.
Хоч поруч в обіймах
вже нікого нема,
та я почуваюся,
знаєш, вільним.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874194
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.05.2020
автор: Arthur Savchuk