Сонечко встало, умилось росою,
В небі розтанула вранішня мла,
Нічка бентежно торкнулась весла
І попливла крізь тунелі рікою.
Тільки куди, у які закомірки?
Після вечері прибуде сюди.
Пломінь спиває холодні сліди.
Журиться місяць — любив же без мірки,
В хмарах розтанув у пошуках лади,
Та не знайшов — загубився і сам.
Півень здійняв в курнику тарарам,
Грались промінням квітучі левади. 30/04/20
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874120
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 01.05.2020
автор: Lana P.