Десь вилилась мелодія з вікна
І сколихнула вечір цей журбою,
Мов хвилею котилася вона,
Душі торкнулась і озвалась болем.
І зазвучав невидимий дует,
Душі моєї і душі чиєїсь,
Не міг ніхто спинить цей дивний лет
До місяця, що зрив згори свічею.
Він слухав сповідь наших душ обох
Про все, що довелося пережити,
А другим слухачем її був Бог.
Не міг сльози своєї осушити.
Мелодія ж лилась, немов пливла,
Наповнюючи все і всіх собою
Про те, що ми – то щастя два крила.
Чому ж не стали ними ми з тобою?
31.08.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874095
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.04.2020
автор: Ганна Верес