Вже тихо на "Арені" шостий рік,
Але земля кричить, ти чуєш крик?
І стогнуть терикони так трагічно,
І люди втратили свої обличчя.
Я й досі пам'ятаю того діда,
Який кричав "ШАХТАР!" і щиро вірив.
У нас "шахтЁр" переривали інші.
Донбас вмирає, та не Стуса вірші.
Донбас вмирає, та не дух Донбасу!
Його хотіли вбити час від часу,
Свої з чужими виривали серце,
Ще скільки крові в краї цім проллється?
Виходь же сонце, прожени проказу!
Троянди топчуть шинами камазів!
Та в цьому злі лунає рідна мова,
А значить - ми продовжиму розмову...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874082
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 30.04.2020
автор: Miha_Poetry