Я думала,що тебе народила,
Але насправді ти мені життя дала!
Бо ти для віри храм, ти мої вільні крила,
Ти мій стрімкий потік, моя надія на буття!
Летять роки,міняється обличчя.
Характер інший став... Моє диття!
Мені любить тебе не вистачить сторіччя
Для цього буде мало і мого життя.
Тобі, моя дитинко, зичу щастя.
Щасливу зичу долю, майбуття.
Любить тебе мені не вистачить століття,
Бо маминій любові - не вистачить й життя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874062
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.04.2020
автор: Kriss1