Босоніж йшли довго по піску,
А нам хвилі ніжки цілували.
Потім ми зненацька, нашвидку
Гранд-палац з піску побудували.
Вітер з моря хвилі наганяв.
Штиль змінився штормовой погодою.
Ти фортецю нашу захищав...
Перемога завжди за природою.
Сліди змито.Може й не було
Пристрасті і довгого прощання.
Чому ж знову серце привело
На руїни нашого кохання.
29.04.2020р. 21-51
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873975
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.04.2020
автор: НАСТУРЦІЯ