Щастя шукає тиші,
щоби до серця ближче,
щоб заховати від світу той бе́змір тепла,
щоб вкорінитись глибше...
Люди, якби ж ви тихше!
Бо та щастиночка вже у душі проросла.
Затамувавши подих
вслу́хатись в ніжний дотик...
Як же торкається сутності легко в мені!
Пестить те, що таємне
щастя оте взаємне.
Хочеться всесвіту пів уділити тобі.
Хочеться ночі й тиші,
щоб уявляти ближче,
щоб відчувати як бубнявіє той цвіт.
І прибуває сила,
що нас обох скорила,
знявши два сонця із звичних пустих орбіт.
Щастя шукає тиші...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873818
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.04.2020
автор: Мар’я Гафінець