Тужно та розпачливо
Чайки лине крик.
Біль її за втраченим -
Милий серцю зник...
Сумно б'ється крилами,
Хоч навкруг весна.
Квилить морем, схилами -
В пісні хвиль сумна.
Йде шляхами битими
Доля нелегка:
Так в риданні й житиме -
Милого шука.
В'ється морем з друзями -
Справа непроста,
Серце в вічній тузі в них
Суджений - відстав.
Знайде ще пернатого –
Роки молоді.
Тільки крик лунатиме
На сумній воді…
(Фото - інтернет.)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873790
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.04.2020
автор: Білоозерянська Чайка