[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=juCyZ7SpSQg[/youtube]
Тече маленька річка в нікуди,
Круті цілує ніжно береги.
Та від цілунків є її сліди,
Руйнує їх, неначе від нудьги.
Вона від цього набирає сили,
Стає вже ширша, рада і завзято
Тече туди, де мріють небосхили.
Для родості їй треба небагато.
А береги приймають поцілунки,
Приємність доторкання ці приносять.
Така вона оця ріка-чаклунка,
Вони іще цих поцілунків просять.
І напуває очі ніжність кольорова,
Все це змогла ця річка дарувати.
Та радість літа тільки тимчасова,
Не може літо довго так тривати...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873777
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.04.2020
автор: Н-А-Д-І-Я