Ромашкове спішить у гості літо,
Життю радіє так моя душа.
Десь жайворон пісень співє в вітах,
Стежина проростає в споришах.
Проміння в косу сонце заплітає,
Блакить небесна дивиться згори.
А теплий вітер хмари розганяє,
У літа різнобарвні кольори.
Приспів:
Ромашкове літо, ромашкове поле,
У пахощах квітів купається доля.
Ромашкове літо, пахучі сади,
До тебе на зустріч я буду іти.
Гудуть рої бджолині у садочку,
Збираючи пахучий свій нектар.
Одів метелик вишиту сорочку,
Цвіркун мелодій в полі заспівав.
У лузі пахнуть трави, пахнуть квіти,
Про щось шепоче берегу ріка.
Скажіть, як диву цьому не радіти,
В твоїй руці лежить моя рука.
Приспів:
Всю цю красу у серці закарбую
І може напишу ще свій сонет.
Ромашковому літу подарую
У казку поведе його сюжет.
Засвітяться на небі ясні зорі
І місяць посміхнеться нам згори.
Купатись буду я в твоїй любові,
Співати будуть з нами явори.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873772
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.04.2020
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)