Скільки в душі потрібно мати злості,
Щоб все життя перетворити в злість.
Повірити у видумки до млості,
Ніхто мені на це не відповість.
Коли подруги мають спільну мову,
То іншому між них нема життя.
Це «королеви» і свою корону,
Вони не в змозі дати почуттям.
Ну що поробиш… Те що є – хай буде.
Життя покаже, хто кому є друг.
Повірте в час, він всіх колись розсудить.,
Як беззаконня хтось відчує дух.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873766
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.04.2020
автор: Віталій Назарук