Вона була…

Вона  була,  вона  була,  була  —
вона  була  всім  тим,  чим  вона  казала,
вона  була  всім  тим,  що  вона  вдавала:
вона  була  принцесою  нашого  села.
здавалося  б,  чого  мені  ще  бажати?
—  щоб  то  не  було  брехнею?
та  я  хочу  від  неї  ще  чогось,  і  ще,  й  ще  трішки  —
та  вона  неприступна,  й  я  схиляюся  перед  нею,
щоб  читати,  немов  поему  зі  своєї  уявної  книжки:
де  ти  була  минулої  ночі?
кохана,  з  ким  ти  була  минулої  ночі?
чи  згадувала  ти  про  мене,
як  в  сльозах  обіймаю  твій  негостинний  поріг?
ти  —  недоторканна;  ти  відводиш,  нудьгуючи,  очі,
щоб  я  лиш  про  тебе  все  думав,
а  більш  ні  про  що  не  міг.
як  завжди,  нам  по  дорозі;  ми  розходимося,  як  завжди;
як  завжди,  ми  розминаємося.
я  кажу:  ще  не  холодно,  я  постою.
а  коли  повертаєшся,
раптом  наважуєшся:  "проведи!"
я  знаю,  що  це  —  неправильно,
та  все  одно  йду  з  тобою.

naquadria

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873651
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.04.2020
автор: Alisson