Нам Всесвіт дав можливість
Побути із собою,
Розкласти по шухлядах
Розкидані думки,
І змити все погане
З душі, немов водою,
І знов перечитати
Життєві сторінки.
В цей час ми всі повинні
Щось більше зрозуміти,
Про це нам прокричала
Збентежена Земля,
Прислухатись потрібно,
Щоб тут подовше жити,
Щоб бачити подовше
Ці гори і поля.
Навчитись цінувати
Це сонце у блакиті,
Цей вітер у волоссі,
Краплини дощові,
Навчитись цінувати
Людей, природу, миті,
Щоб всі ми зрозуміли:
Щасливі бо живі!
***
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873649
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.04.2020
автор: Sukhovilova