Ганні Степанівні Бевзо
до дня народження:
Давно вже ми не дітвора
Й життя розкидало по світу,
Та сон мене завжди верта
В дитинство, сонцем обігріте;
Де у садочку на горбку
Біленька мазанка–хатина,
Багато яблунь у садку,
І ти, і я - іще дитина.
А у верхів’ї - солов’ї..
О, як же там вони співали!
І їхні співи чарівні
Далеко за село лунали.
І бабця наша у садку -
Вся заклопотана у справах.
А ми з тобою в холодку
Метеликів ловили в травах.
О, скільки радості було
У тім весняному розмаї,
Де все буяло і цвіло
У нашім безтурботнім Раї.
Давно вже ми не дітвора
І сивина покрила коси,
Та сон мене завжди верта
В садок далекий в ранніх росах.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873627
Рубрика: Поетична мініатюра
дата надходження 27.04.2020
автор: Ольга Калина