Похмілля

Сміялась  ти  на  своєму  гучному  весіллі,
Свою  радість  не  бажала  ні  з  ким  ділити.
За  вікном  не  ставав  дощ  вперто  лити,
Завидували  птахи  десь  у  мокрому  гіллі.

Ти  жадала  аби  з  тобою  раділо  довкілля,
Стирали  танці  каблуки  о  підлоги  плити.
Сміялась  ти  на  своєму  гучному  весіллі,
Радість  свою  не  бажала  ні  з  ким  ділити.

Хтось  з  гостей  поламав  загороди  кілля,
Залитий  шампанським  зал  знову  білити.
Чому  не  смієшся  тепер,  як  колись,  ти.
Настало  від  шлюбу  глибоке  похмілля.
Сміялась  ти  на  своєму  гучному  весіллі.
(Рондель)

8  березня  1996  р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873593
Рубрика: Рондель
дата надходження 26.04.2020
автор: Володимир Кепич