ми ламаєм крила іншим,
схожим невинним людям,
щоб стати міцнішими,
бо уже не вірим в чудо.
своїй душі ламаєм крила,
заковану тримаємо,
і їй злетіти нема сили,
страхи не пускають.
серед тисячі замкІв,
перед нами всі закриті
будуєм мрії-зАмки піщані,
щоб потім не здійснити...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873541
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.04.2020
автор: Вікторія Фединишин