В’юнка дівчина сміється
Вабить і чатує
Стежка в’ється , серце б’ється
-- Дівку уполюю,
Не знехтую у траві…
Загриміло щось вгорі.
В спалах крешуть блискавиці
Незбагненне, захват, жах
Довбенієм мовби з криці
Дибки пристрасть у очах.
Оговтались, то як бути
Біля нас – копиця
Заповзли, злились до купи
У руках жар-птиця.
У негоду – дивина
Обійшлося без вина.
Крешуть-брешуть блискавиці
То не наша справа, так…
Поцілунків зморив бліц. І…
Шок… Овва… Розплата. Га?!..
Як голубилася киця
Й-ой, Перун – нахрапом
Спалахнула вмить копиця
Голяка по хатам.
Реготало все село
І ступа, і помело.
Салютують блискавиці
Лицарю і леді – ні.
Все те дійство, як на плівці
На гачьку бач в’їдливі!
Червень 09.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873337
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.04.2020
автор: Сколібог