Люди завжди повертаються туди, звідки починали.
Ніколи не продовжують писати листи, котрі колись почали.
Не завжди спалюють те, що так знищив час.
Тримають попіл в собі, попіл, бо вогонь погас.
Так нещадно рвуть шматки недокінчених справ.
Насправді, думають, що час той ще не настав.
Так часто помиляються щодо "сьогодні",
Від того бувають такі злі, злі, як акули голодні.
Залишать нехай то все за плечима
Відкриють очі, подивляться на світ очима.
Не обертаються жаліти про спалені мости.
Будують знову нові свої світи.
Нові сторінки для нових подій.
Довжелезний список здійсне́нних мрій.
Забуті кімнати де замкнена любов.
Нехай не повернуться туди знов.
Не втопляться ще раз у ложці води.
Не знайдуть минулі свої сліди.
Будуть нові шляхи свої обирати
Так як кожний день в календарі нова дата.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873244
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 24.04.2020
автор: Рія