Я знаю, чому пишуться вірші́.
Це - діти Cерця, що летять на волю.
Їх неможливо стримати в душі,
Єство їх завжди прагне щастя й болю.
Я знаю, кому пишуться вірші́.
Тому, хто напоїв тебе журбою,
Хто струни серця ніжно зворушив
І трунком долі оп’янів з тобою.
Я знаю, коли пишуться вірші́ .
Тоді, коли невидима Пір’їна
З самого неба десь на віражі
Легенько сяде на плече несміло.
Почне в думках твоїх кубельці вить.
І спокій забере і вже ти мусиш
По правилах Її тепер ходить,
Невидимої втіхи з Нею вкусиш.
І потім стане легко на душі.
Не довго, до наступного тремтіння…
Я знаю, чому пишуться вірші-
Це - чисті сльози нашого прозріння.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873239
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.04.2020
автор: Vita D.