Нерідко озираємось в минуле

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=r9ZbUCaddrk[/youtube]
Ми  мрієм  про  щасливе  майбуття,
Але  туди  не  можем  зазирнути,
Бо  так  людське  влаштоване  життя,
Подумавши,  доводеться  зітхнути.

Загадка  нерозгадана  ніким,
Зате  минуле  в  нас  вже  за  спиною.
І   кожен  знає,  що  було  й  яким,
Була  щаслива  доля,  чи  гіркою.

Одне  пройшло  -  не  повернуть  ніколи,
А  друге  -  не  узнаєм  наперед,
Отак  життя  іде  у  нас  по  колу,
Щось  подарує  нам,   щось  -   відбере.

Лишається  теперішнє  із  нами,
По-різному  воно  буває  в  нас.
То  йдемо,  як  колючими  тернами,
А  то  підкине  доля  якийсь  шанс.

І  по  дорозі  цій  нелегкі,  непростій,
Нерідко  озираємось  в  минуле.
Що  не  почує  наше:  Почекай!  Постій!
Шкода,  що  так    швидко  промайнуло.


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873217
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.04.2020
автор: Н-А-Д-І-Я