КАТОВІ ДІТИ
Сплюндрували Україну,
катовії діти
Забрали і славу, й волю,
Та й пустили світом:
Серця слабкі та душі древні.
-Йдіте, люди… - в люди.
Добре гроші заробляйте.
Може згодом буде
й Вам
Якеє щастя: рабське,
у чужій країні.
А тим часом білу хату
Розривають свині.
Для чого їм тая хата?
Що отут стояла…
Біла хата.. то як янгол..
Й хати запалали
Стали вже й отую землю.
Знизу вигрібати.
Йди до цвинтаря, ридай,
Чужа, сива мати..
Там твій син лежить, герой.
І ти край могили, ляж та й вмри!
А може... Бог,
Захистить ту… милу..
Оту мати,
Що дала сина за країну.
Ой… не знаю,
бо той Бог має й сам провину!
Боже.. Боже, ти - за нас?
А чи за ті свині!*?
Лежить син
та не один,
Юнь у домовині..
України!
полягала
і тепер - вмирає.
Де ж та й правди нам надбати?
Немає, немає..!
Всюди віруси брехні,
Ляканії люди.
А оті що там... верхах,
Мріють: "нас -не буде... "
Ой так мріють, що завчасно продали Вкраїну.
Гроші вже рахують нині.
Стругай, домовину.
України, *** сину...
Вірусів лякайся..
Та забудь що українець.
До свиней згинайся!
Така доля, така доля..
Буде поки люди,
Не візьмуть за горло тих,
Що душей іуди.
Ан. Букр-Стефко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873192
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.04.2020
автор: АНФІСА БУКРЕЄВА(СІРКО)