Сповідь Мавки

 Коханий,  поцілуй:  горить  в  жаданні  тіло,

Та  подих  затамуй:  з  тобою  вже  не  я  -  

Фантом  чи  тінь  моя.  Минуле  -  відболіло,

Лиш  спомин  по  мені  -  ця  Мавка  лісова...

Коханий,  поведу  тебе  на  попелище

По  місячній  стезі,  між  сонмами  смерек:

Там  подруги  мої  гучні  заводять  грища

І  Перелесник  в'є  таночок-оберег.

Коханий,  поцілуй...  Заглянь  в  зелені  очі  -

В  них  міниться  оте,  що  загубив  колись.

 А  дорікати  -  ні  -  не  буду  і  не  хочу,

 І  не  спитаю,  чом    дві  долі  не  сплелись..

Зрадливий,  пригадай  останню  ніч  весняну:

Так  розтинали  грудь  піснями    солов'ї!..

 Були  ми  -  як  одне,  ти  звав  мене  -  кохана,

 Жагуча  нічка  та,  ті  пестощі  твої...

 Зів'яли  квіти  снів    на  зім'ятій  постелі...

 Ти  більше  не  прийшов,  чекала  марно  я...

Ходім,  коханий,  в  ліс,  там  подруги    веселі

Танки  гучні  ведуть...  Там  Мавка  -  не  твоя...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873172
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.04.2020
автор: Світла(Світлана Імашева)