ТАНЦІ НА СКЛІ
Примарні танці на безмежнім склі
Під темні тіні та мінорні гами.
Калейдоскоп безколірний на тлі
Чужої долі, вибраний «богами»,
Печать клеймованого на чолі…
І ти, мов той бездарний фігурист, –
Заледве в піруетах рівновагу…
Під скло зіскочиш, як упалий лист,
В «богами» декларовану зневагу,
Що рознесе в безмежжя вітру свист…
Негода, що збиває долі ритм,
Січе обличчя, знищує статуру.
Міняється постійно алгоритм,
Лише душі промінчики – до гуру,
Єдине, що у тілі не згорить…
Потріскане від часу скло старе,
Чужої долі лишений майданчик,
У пам’ять ще – перука під каре
І в сім замків маленький чемоданчик.
Цікаво, що там – танго, вальс, чи реп…
Можливо, позбирає час уламки,
Забарвить у яскраві кольори
І вставить навіть у розкішні рамки.
Перука стане скальпом з голови,
Нетлінними залишаться останки…
Залежить все від волі, що згори –
Сліди примарні від святої бранки…
23 квітня 2020
(с) Валентина Гуменюк
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873170
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.04.2020
автор: палома