Де ж мудрість? Лишень неофіти?
Безглуздя і проріхи скрізь...
Без Совісти? – То ще лиш квіти;
Хоч крутиться земна ще вісь...
А клімат все ж таки зламали,
Бо нищим чорногузів й ліс.
Бездарним грошенят все мало,
То й ріки брудним стільки літ.
Питання вічне й роздоріжжя?
Дорога ж Істини – пряма.
Для всіх є каменем наріжним:
Любов і Правда – вись ума!
Намисто з квітів – весен доля
І ніжне листя від надій...
– О збудься, збудься Божа воля,
Прости, у каятті й зігрій...
23.04.2020р.
Біль Землі:
https://youtu.be/wBNc31zBvQg
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873122
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.04.2020
автор: Променистий менестрель