Попіл

Я  попелом  тут  покружляю.
А  потім  підхоплений  вітром,
Під  якийсь  затяганий  шлягєр,
Полечу  подалі  від  фільтру.

Відірвусь  від  своєї  цигарки,
Що  була  мені  альма-матер.
А  тепер  повітряні  тракти...
І  треба,  с¥ка,  якийсь  обирати.

Зі  своїм  братством  подібних
Будем  летіти  кометним  дощем.
І  після  проходу  цієї  орбіти
Наші  вогні  згасатимуть  вщент.

І  пластівцями  чорного  снігу
Ми  впадем  на  руки  байдужим,
На  пальто  якомсь  чоловіку,
На  опале  листя  і  брудні  калюжі.

І  весь  дим  полетить  до  неба,
А  всім  нам  до  землі,  врешті.
Таке  вже  наше  х¥€ве  кредо:
"Народись  і  вмри  першим"

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873074
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.04.2020
автор: Сатаніст Київського Патріархату