Через кладку, через тин

Через  кладку,  через  тин,
Йшла  весна  до  всіх  родин.
Задзвеніли  голоси,
Парувались  голуби.
Йшла  весна,  любов  несла,
Від  крила  та  до  крила.
Солов’ї,  синички,  чиж,
Танцювали  в  парі  твіст.
А  зозуля  на  гіллі
Щось  задумалась  вгорі.
Потопталася  несміло
І  у  поле  полетіла.
В  небі    хмарки,  мов  граки,
Чудернацькі  гамаки.
Сонце  там  по  колу  ходить,
Спів  пташиний  хороводить.
А  внизу  бобри  й  загати,
Пізнанням  кожен  багатий.
Тим,  що  в  серці,  у  душі,
Лиш  зумій  те  зберегти.

22.04.20
світлина  автора:  Валентина  Ланевич

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873058
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.04.2020
автор: Валентина Ланевич