(пісня для моєї співаючої похресниці)
Зібравшись в клин,
Серед хмарин
Летять у вирій журавлі.
І лине сум
Пташиних дум
До серця матінки-Землі.
Від тіл струнких
І крил гнучких
Під серцем болісно щемить.
Як би змогла -
Все б віддала,
Щоб стати птахом хоч на мить.
ПРИСПІВ-1
Курличуть журавлі, курличуть,
Підкорюючи височінь.
Вони мене до мандрів кличуть
У незнайому далечінь.
Я їхній клин наздоганяю,
Купаюсь в небі досхочу.
Хоч за плечима крил не маю -
На крилах мрії я лечу.
Та зле мені
На чужині
Серед піску і жовтих рік.
У рідний край,
Неначе в рай,
Я повертаюся за рік.
Бо тут моя
Живе сім'я
І все знайоме до дрібниць:
Свічки ялин,
Ставок, і млин,
І різьблені хатки криниць.
ПРИСПІВ-2
Курличуть журавлі, курличуть,
Підкорюючи височінь.
Вони мене до мандрів кличуть
В таку знайому далечінь.
Я їхню зграю проводжаю,
Та далі з ними не лечу,
Бо надивитися бажаю
На Україну досхочу.
Бо надивитися бажаю
На Батьківщину досхочу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872927
Рубрика: Авторська пісня
дата надходження 21.04.2020
автор: Дядько Федір