Зникає день у тихому смерканні
і починає бачить сни,
цей день весни згасає ранній,
коли продовжиться, скажи?
Весна так тихо заглядає
в ліси і порожні поля,
пустельником панує вітер,
йому стихати вже пора.
Потужна хвиля набігає
і наче проникає до основ,
порожнє гілля нахиляє,
та не згинає квіти знов.
Хитає вітер першоцвіти,
які квітують вже біля землі,
неначе хоче, щоб дзвеніли,
та першоцвіти мовчазні.
Лиш сад над ними заспіває
пісню вітрів, мелодію весни,
весна на поклик прилітає,
ростить прикраси чарівні.
14.03.2020-21.04.2020
Світлина автора.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872813
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 20.04.2020
автор: Светлана Борщ