Гучніш забили промені у дзвони.
Відлуння відкликає обрій з крес,
І сірі шиби вікон, з ночі сонні,
Вітають день зіницями небес.
Бентежних душ тонкі озвались струни.
У них гармонія – єдиний смисл.
Стриножує приблудні мислі струмінь
Й вимушує лягти на чистий лист.
Кривавлять маками поля багаті,
Уздовж стежок – барвінкові хрести…
Суттєво вміти в себе убирати
Лише відтінки світла й доброти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872805
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.04.2020
автор: Valentyna_S