До нас іде спокон віків
Не то щастя, не то біль
Колись бачемо тривогу
Колись буває добре слово
Різним бувають сьогодення
Щоденно радує усіх весна
Дарують їй найкраще ймення
Красуня, чарівниця, фея вона
Адже коли вона усіх вітає
Не стає смутку на душі
Різноквіттям вона перемагає
Завзято тоді пишуться вірші
І душа спокою не знає
Не спиться їй самій в ночі
Місяць із зорями гуляє
Бачиться сни такі ясні
Живе любов в душі й повага
Кохання стелиться єдине
Завтрашній день - наша наснага
Така любов неповторима
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872568
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.04.2020
автор: Валентина Ярошенко