Мій Княже... пишу вам у глибокому відчаї
Пишу, бо нестримно палає у тілі любов
Моє серце підвладне красуні заквітчаній
Що у вашому домі оселиться знов
Була вона тут, коли щоки палали
Коли вишні цвіли і були ви дітьми
Я ж тоді у дворі тихцем підглядала
о Княже великий, були ви сумні
Були ви холодні до неї жахливо
А в мене на повну пашіла весна
Для мене кохання незрозуміле
Горіло у серці й боліла душа
Мій Княже, одягну її на вінчання
Тихо витру сльозу і піду в небуття
Мій підпис завершить послання -
Ні краплі нема у мені каяття
Мій Княже... ніколи не буду коханою
Ніколи не знатиму ласки тих рук
Дозвольте кохати її первозданною
Гріховною силою незвіданих мук
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872454
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.04.2020
автор: #tenderness