По світлій вулиці весни
Ступає квітень запізнілий:
Вже сон-трава чарує сни
Й цвіт абрикос рожево-білий…
Бруньками вибухли сади,
Зеленолистом марять віти,
Ми так жадали всі весни,
Аби радіти і любити…
Та щось нуртує навіснЕ
Поміж землею й небесами:
Так снігом-холодом несе
І віє страхом поміж нами…
Жадаєм дива, щоб воскрес,
Весь світ - метання і облога;
І зводим очі до небес,
І просим захисту – у Нього.
Мабуть, судилося одне:
І помудрішати, й пізнати…
Бо конче мусимо себе
Й оцю весну порятувати
По світлій вулиці весни
Простують квітень і надія...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872393
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.04.2020
автор: Світла(Світлана Імашева)