Дізнатись треба
Про очі в неба,
Бо очі – дзеркало душі.
Дитини очі –
Дарунок отчий.
Не можуть буть вони чужі.
Спитати хочу
Про карі очі,
Про очі чорні й синь очей.
Кохані чому
Не кожні очі,
Чому сльоза із них тече?
Небо мовчало,
Немов вивчало,
Про очі людям що сказать,
Про парубочі
Й очі дівочі,
Й дощем закапала сльоза:
«Ой, чорні очі –
То колір ночі,
Очі пророчі – то від зір.
А очі сині,
Ніжні й красиві,
Зрадливі часто – перевір.
А очі карі
Трохи лукаві,
Та безталанні у житті.
Все ж очі карі
Милі і гарні.»
Мені ж потрібні саме ті.
27.10.2012
Ганна Верес (Демиденко)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872326
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.04.2020
автор: Ганна Верес