З усіх боків потужно тисне
Політ-реклами гасел смрад,
Не розбиратись би, хто гідний:
Погнати всіх мітлой підряд.
Правіший хто там, чи лівіший,
Гідніші вчинки хто зробив,
Хто обіцяє всім нірвану,
Ну а хто мову відродив.
Громадянину симпатичні
Фантом-фігури лиш зрідка,
Всі знають, що ці стенди клеять,
Висвітлюючи пішака.
Ну а король та офіцери
Ховаються в своїх кутах,
І споглядають поле битви
З цигаркою в соїх зубах.
Народ й країна їм байдужі,
Вагу лиш має влади смак,
Богатств ріка, землі гектари -
Все здатний видерти хижак.
І звикли так розпоряджатись
Людським ресурсом як скотом,
З глибин віків проста людина
Розплачується животом.
Насилля, бійки, кражі, війни
Донині діють як батіг.
Й тонкіші методи потрібні
В свідомість перейти поріг.
Щоб люди, наче під гіпнозом,
Все віддавали до ниток,
Туман впустивши у свій розум,
Не прагнули сягнуть зірок.
Як лікуватись, що нам їсти,
Читати що й дивитись що,
Підказки сипляться з усюди,
Немов дешевий пустий крам.
Так захопились кукловоди,
Що геть забули про одне,
Що сАмі лише карт колоди,
Над ними руки також є.
Ті руки теж гравці завзяті,
У свою чергу мають хист,
Азарт до керувань світами,
Формуючи і флеш, і віст.
Над ними є ще безліч рівнів,
І всі працюють недарма:
Добра і зла всі коліщатка
У рух приводять зокрема.
А що до нас? Секрети вічні
Буття земного справжній сенс:
Любов й краса - нам дозволяють
Стрибнути прямо до небес.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872194
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.04.2020
автор: Таня ШерепКо