Нічийні схованки примушують шукати
Володарів і тих, хто йде не з ними.
На вічний суд запрошення де взяти?
Щоб світ побачити, та власними очима.
Порожні сідла кличуть у дорогу,
Давно ніхто вже вгору не дивився.
Ти взяв коріння сонячне в облогу,
Не дочекався ночі і розбився.
Шукали коні вершників даремно,
Хто знає шлях, не подолає відстань.
На захисті вже не стоять тотеми,
Бо ти не знав, як керувати змістом.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872174
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 15.04.2020
автор: Юлія Рябенко