На фото я побачив клич
(То ж нижче подаю я зсилку)
І напис із десятками облич
"Я маю право на помилку!"
Як низько впали ми тепер,
Що виправдовуєм огріхи!
Чи приклад нам столичний мер?
Чи це флеш-моб лише для втіхи?
Помилки, так, трапляються в житті.
За них завжди існує кара,
Якщо не від суспільства, в майбутті
В обличчя сором дише жаром.
Не всяку хибу можна виправлять:
Ціна - життя такій помилці.
Чужую долю можна поламать...
Не варіант, щоб з'їздити по пиці.
Помилку виховання видно всім -
Обрали вже і нікуди подіти.
Бо клич безглуздий і передовсім
Не вчить обов'язку! Не вимагає вміти!
Якщо вже ти спеціаліст,
І гроші взяв, й попхався в ТЕЛЕВІЗОР -
Будь добрий, забезпеч сухий плейліст!
І не лажай! Бо все нахабство лізе...
Цим гаслом можна виправдать усе:
Смерть на війні,:недоліки в роботі,
Недбальство... й все це принесе
Розбрат, зневіру і життя в скорботі.
Помилок забагато в нас в житті,
Бо звикли брати горлом і нахрапом...
А відповісти? Виправити? Вибачитись? Ні?
А може, пронесе, бач, раптом...
Часи минають, зміни настають,
Міняються вимоги і моральність.
Невігластво ці гасла видають
І повну безвідповідальність...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872098
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.04.2020
автор: AKM