Дим – замість солодощів.
День – метеор без коліс.
Квітень і соло дощів
гасять чорнобильський ліс.
Прип'ять – припнута, німа.
Ліс важко валиться з ніг.
Квітню, тебе вже нема:
попіл, нукліди і сніг.
Ти так невчасно розцвів.
Жаль, ні тебе, ні мене
не запитавши, без слів
синій зацвів пломінець.
П'яти сколов об стерню,
листя шукати побіг.
Лісом шугнув, мов канюк.
Ондечки, скільки вже їх!..
Кажеш, війна? Кажеш, грип?
В крісло Іуда присів?
Глянь: на злодюжці горить
шапка поліських лісів...
© Сашко Обрій.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872067
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.04.2020
автор: Олександр Обрій