Ні срібла-злата, ані слави
Не мала я в своїм житті,
Хоч ненароком розкисала
В такім складнім людськім бутті,
Та дух я свій, як меч, кувала
В життєвому святім вогні,
Солодких масок не вдягала
І не тонула у багні.
По крапельці збирала сили,
Мов найстаранніша бджола,
Добром і вірою зросила,
Щоб духу сталь міцніш була.
Той дух є родичем свободи,
І плани в нього не малі –
Зміцнити помисли народу,
Заприсягнуть своїй землі,
Щоб заясніла України
Зоря яскравим світлом тим,
Якщо ти патріот країни,
Вогонь свій гордий засвіти.
Тоді здобудеш честь і славу,
Хай не для себе – для синів,
Щоб прапор цей не для забави –
Як символ щастя майорів.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872065
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.04.2020
автор: Ганна Верес