Зламана гілка
під сирецьким дубом
повзе по траві змією.
А сам дуб кроною -
медузою Ґорґоною
виструнчився в небо
і зміїно сичить попід хмари
язиками сухого гілля.
Сичав, сичав, --
усіх сичів пересичав.
Аж надвечір
щоки неба
зайнялися багрянцем
і спопеліли
в ніч.
© Сашко Обрій.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872019
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.04.2020
автор: Олександр Обрій