[youtube]https://youtu.be/FE-JA0m4BdY[/youtube]
Мудрий досвід та прожиті роки -
Вкупі з ними ходить каяття.
Нас веде до Бога серця поклик.
Та незгода з плинністю життя.
Ні, душа не кинута самітно.
Це лише надумані байки.
Не виказує тілесна форма світла,
Що єднає с Богом навіки.
Спрага тіла і спокуси Світу
Зваблюють людину на Землі.
Розумом непросто зрозуміти,
Де потрібна стежка у імлі.
Господи, пробач, що я так пізно
Світло істини помітила Твоє.
В мою душу проникає пісня,
Серце знову щастя пізнає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872003
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.04.2020
автор: Вікторія Русич