Світанок

І  знов  прокинувшись  ти,  вранці
Спасибі  скажеш  небесам
За  те,  що  в  снах  твої  посланці
Тобі  сказали,  -  ти  не  сам

Живеш  на  світі  і  існуєш
Що  не  дарма  все  віддаєш
Своє  єство,  ти  ж  переможеш
І  горе  й  зло,  і  не  падеш

На  полі  бою,  знов  розквітнуть
Ранкові  квіти,  лиш  сліди
З  минулих  літ  до  нас  полинуть
Із  сонця  сходом  вже  нема  біди

У  пам’яті  пройдешніх  років
Наш  шлях  не  просто  запалав
А  з  безліччю  невірних  кроків
Поразок  ти  не  мав,  -  перемагав

У  голові  літають,  линуть
Думки  як  нам  зустріти  ранок
Про  те,  що  в  душах  не  загинуть
Життя  дарує  нам  світанок
24.05.2004        (Яресько  Я.М).

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871995
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 14.04.2020
автор: Ярослав Яресько