ЗУПИНИСЯ МИТЬ!

Світає...  Ніч  ,чорна  птаха  у  даль  відлітає...
І  тихим  раєм  розквітає  божий  день.
Ти  ,шануй  кожну  мить...  хто  тебе  кохає
Щоб  для  нього,  співати  веселих  пісень.
Життя,  неповторне...    Прекрасне,  як  сонце...
І  пером  лебединим  малює  красу.
З  небес,  сяє  проміння  у  віконце
Щоб  зустрічати  у  садочку  весну.
Чорна  нічка,  розпустила  зоряні  коси
Розсипає,  перли  роси  у  трави.
Матінка  земля  сонечка  тепла  просить
Цілющого  дощу  і  райдужні  заграви.
Розквітає,  смарагдами  берег  ріки
Зашумів,  рясним  листом  весняний  ліс.
Відлунює,  спів  пташок  дзвінкі  голоси
Красень  дуб  вклоняється  до  білих  беріз.
У  суцвітті  білосніжнім  цвітуть  сади
У  сад  ,Едем  прийшла  пора  золота.
У  келих  тюльпан  весна  наливає  меди
О  ,не  спіши,  зупинися  ,мить  чарівна!
Закувала  зозуля  у  зеленому  гаю  
У  любові,  кує  многа  літ  землі.
У  блаженстві  ,п'ю  нектар  душа  оживає
Радію  ,кожній  днині  і  обіймаю  квіт.
Я  ,спиваю  ,медово-п'янкий  цвіт  вишні
І  доторкаюсь  ,до  ніжних  струн  весни.
О  ,який  розкішний  світ  створив  Всевишній!
Щоб  під  пречистим  небом  цвіли  я  і  ти.
М  ЧАЙКІВЧАНКА

ЗУПИНИСЯ  МИТЬ!
Світає...  Ніч  чорна  птаха  в  даль  відлітає...
І  тихим  раєм  розквітає  божий  день.
Ти  шануй  кожну  мить  і  хто  тебе  кохає-
І  для  нього,  співай  надвеселих  пісень.
Життя,  неповторне...  Прекрасне,  як  сонце...
І  пером  лебединим  малює  красу.
З  небес  сяє  проміння  у  відкрите  віконце
Зустрічаймо,  у  садочку  красуню  весну.
Чорна  нічка,  розпустила  зоряні  коси
Розсипає,  мов  перли  роси  у  трави.
Матінка-  земля  у  сонечка  тепла  просить
Цілющого  дощу  й  веселкові  заграви.
Розквітає,  смарагдами  берег  ріки
Зашумів  рясним  листом  весняний  ліс.
Відлунюють,  співи  пташок  і  їх  дзвінкі  голоси
Красень  дуб  торкається  до  березових  кіс.
Білосніжним  суцвіттям  розквітають  сади
У  сад-  Едем  прийшла  пора  золота.
У  келихи  тюльпанів  весна  наливає  меди
О  ,не  спіши,  зупинися  ,мить  чарівна!
Закувала  зозуля  у  зеленому  гаю
У  любові,  кує  многа  літ  землі.
Впиваюсь  нектаром  душа  оживає
Радію  ,кожній  днині  і  обіймаю  квіт.
Спиваю  ,медово-п'янкий  цвіт  вишні
І  торкаюся  ,до  ніжних  струн  весни.
О  ,який  розкішний  світ  створив  Всевишній!
Щоб  під  Божим  небом  цвіли  я  і  ти.
М  ЧАЙКІВЧАНКА

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871972
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.04.2020
автор: Чайківчанка