Весняний дощ землю напуває,
Краплини біжать по склу.
Ніжний вітер гілочки гойдає,
Гне додолу молоду вербу.
А дощ іде, танок не припиняє,
Синє небо загубилось серед хмар.
Така погода мене не лякає,
А тішить, як урочистий фанфар.
Пришвидшують ходу одинокі перехожі,
Дощ їх легенько покропив.
Вони налякані на себе не схожі,
Але він їх лишень дражнив.
Втекли за обрій темні хмари,
Сонце зігріло нас своїм теплом.
Такі дивовижні весняні чари,
Огортають нас своїм крилом.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871967
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.04.2020
автор: Віктор Варварич