Віднайду, старі світлини зі шухляди
В них, промениться куточок раю -небо.
Поміж віт , дуба, падають зорепади
Зорі перлами сіють мрії для мене.
Послухаю, мелодію зір у надвечір'я!
І золотий голос красуні калини.
Соловей, піснями звеселяє подвір'я
Засолодить, душу солодка малина.
О, так пахне ліловий бузок, рута м'ята!
Півонія ,серед квітів мов королева.
Медова груша усміхається як мати
Сяду, на лавочку як жара полуднева.
Біля воріт, ластівка крилом обніме
Поведе, у розмай садочок вишневий.
А там ,під маминим вікном мальва цвіте
У любові ,розквітає день квітневий.
На ясені, закурличе лелека щастям
Я згадаю, своє дитинство -юні літа
На клаптику землі є добро і ласка...
Отча хата -завжди зігріє своє дитя.
Я, від спраги з криниці нап'юсь водиці
Вона ,зніме втому... додасть ,міць і сили
Увійду, ясним сонечком до світлиці
Зацілую, де мамині ноги ходили.
Погляну, на фотографії... на все рідне ,
Заплачу ,як дитина гіркими слізьми.
Тут кожен куток милий, але все бідне...
Без батьків ,сирота хата без теплоти.
Нарву, квіти троянди на могилу батьків
Поклонюся ,низенько матінці землі.
Прошу, вибачення у столітніх дубів
Що не провідала, рідних у пасхальні дні.
М ЧАЙКІВЧАНКА
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871928
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.04.2020
автор: Чайківчанка