Це вам не коники з глини ліпити,
це вам не пєцка й не цацка:
це грандіозна, округла, мов пика,
мрія великокоц@пськ@!
Це не якісь підліткові гормони.
Це вам не фарс популістський!
Бачте: аби-хто отак в гегемони
не потикнеться полізти!
Мрія проста, хоч доволі амбітна –
підло поцупити наше.
Ні. Не поможуть прорублені "вікна",
євроремонти в паРаші.
Ваші теорії здохли. "Game over".
Брехні провалені з тріском,
ніби вкраїнська – придумана мова
злісним генштабом австрійським.
Ваш "колобок" ще не став "круглобоком".
Крапки над "і" – теж не ваші.
З творога сирник пектимете доки,
діти "вєлікой" паРаші?
Вас, призвичаєних красти в сусіда,
бозя не впустить до раю.
Ваші Ємєля, Варвара і Сідор –
в "прачєчной". "Вєщі стірают".
Ваші зогнилі від розкоші "ізби"
в себе на призьбі я видів.
Ниций к@ц@пе, ти краще не ліз би –
в нас-бо і так повно гиді.
В час, коли тільки вдягали підгузки
ваші болотяні квакші,
Київська Русь говорила по-руськи.
Не навпаки. Не інакше.
Тільки навчалися ваші ропухи
квакать "мос-ква-ква" по-царськи.
Наче яєчки – на весну, розпухли
мрії безликокоц@пські.
© Сашко Обрій.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871903
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.04.2020
автор: Олександр Обрій