Здається пам ять добру маю.
В ній є прогалини, проте -
Тільки добро я пам ятаю
І забуваю про пусте.
Мій друг - компьютор також має
Пам ять і серце золоте!
Нічого він не відсіває
І в мегабайтах він росте!
В дискусії я з ним вдаюся-
Зло забувати йому раджу!
Йому я "темною" здаюся,
Бо пам яті своїй не зраджу.
Нехай вона не досконала,
І в мегабайтах не росте...
Щоб лиха доля обминала -
Ви забувайте про пусте!
13.04.2020Р. 12-14
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871845
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.04.2020
автор: НАСТУРЦІЯ