Пригорнуся до тебе, мишенятко моє,
Відчую тепло дитяче твоє,
Подих гарячий, " сопіння смачне",
Стукіт у грудях, відлуння гучне.
Його відчуваю на відстані я,
Ангеле мій, розрадо моя.
Душею і серцем за тебе киплю,
Бога благаю, щоденно молю.
Здоров'я і долі для тебе прошу,
Ніколи в житті не залишу.
Допоки жива - ти дитятко моє!
Нехай доля барвисту дорогу снує!
Я скупчені хмари розжену над тобою,
Нехай всяка біда обмине стороною.
Можливо, колись, пригорнеш і мене,
Коли вітер нещадно єство колихне.
Я впаду в обійми дорослого сина!
Як швидко "летіла часу машина",
Промайнули спогади перед очима.
Як добре, що доля дала мені сина!
12.04.2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871804
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.04.2020
автор: Олен вчитель